Історія закладу освіти

Малокатеринівка селище міського типу, центр селищної ради Запорізького району Запорізької області. Розташоване на лівому березі Каховського водосховища та поблизу гирла річки Конки. Знаходиться за 18 кілометрів від міста Запоріжжя, та за 5 кілометрів від автомагістралі Харків – Сімферополь.

Селище було засноване у 1770-х роках – козаками Запорізької Січі та стихійними переселенцями, зокрема, у 1794 році сюди було переселено частину селян із села Турбаї Київського намісництва.

Для жителів Малокатеринівки значною подією стало відкриття школи п’ятого лютого 1892 року. Перша школа знаходилась посеред села в приміщенні з несприятливими умовами, старі вологі стіни аж ніяк не сприяли успішному навчальному процесові, взимку температура не піднімалась вище 10, 11. Та це не заважало першому вчителю Малокатеринівської школи Михайлу Івановичу Спасському, який закінчив Курську Духовну Семінарію, проводити уроки. А першим його попечителем став дворянин Сергій Васильович Нечипоренко, після його смерті у школі декілька років не було попечителя і тільки в 1899 році попечителем став землевласник Петро Іванович Соколов, разом з яким доля школи почала покращуватись. Зусиллями Соколова було збудовано нову школу. Ця школа складалась з двох однакових за розмірами кімнат, в кожній по чотири вікна, які добре освітлювали приміщення. Кімнати були обладнані шкільним інвентарем та мали достатню кількість меблів. За таке щире піклування школою Олександрівська повітова училищна рада надала Малокатеринівській школі ім*я її попечителя Петра Івановича Соколова. Поступово школа збільшувала кількість своїх учнів (для порівняння: на1899 рік в школі навчався 81 учень, а на 1908 – 165 учнів).

Освіта – основа розвитку особистості, суспільства, нації та держави, запорука майбутнього України. Вона є визначальним чинником політичної, соціально-економічної, культурної та наукової життєдіяльності суспільства. Освіта відтворює і нарощує інтелектуальний, духовний та економічний потенціал суспільства.

Король Аркадій Іванович – перший директор нашої школи. 1 вересня 1938 року школа працювала під його чітким керівництвом.

1941 – 1943 рік окупація селища німецькими загарбниками. Припинення занять в школі.

1943 рік 14 жовтня село було звільнено. А вже 6 листопада пройшла перша перша педагогічна рада під керівництвом директора Хіцунової Антоніни Тимофіївни.

1943 року 14 жовтня село було звільнене від фашистських загарбників, а вже 6 листопада відбулася перша педагогічна рада під керівництвом Хіцунової Антоніни Тимофіївни.

1953 – 1970. Очолював школу Фомічов Семен Павлович. Впродовж 20 років він був депутатом селищної ради. Людина, яка поєднала в собі 2 долі: долю вчителя і воїна.

Майже 18 років він стояв біля директорського штурвалу Мірошниченко Віктор Григорович. Він був завжди спокійний і врівноважений, тактовний і розсудливий.

Тарасенко Валентин Володимирович. Стаж роботи директором в нашій школі - 2 роки.

1988-1994 роки. Школу очолив молодий за віком, але перспективний директор, легенда футболу і спорту Висоцький Олександр Юрійович.

40 років пропрацювала в нашій школі Карабаджак Світлана Василівна. Очолювала нашу школу на посаді директора, довгий час працювала заступником директора з навчально-виховної роботи. Дякуючи її наполегливій праці школа по праву гордиться педагогами, яких вона навчила і дала путівку на педагогічну стежину .

1996 – 2000 роки. Династію педагогів продовжує випускник нашої школи, золотий медаліст Карабаджак Юрій Семенович. До речі, це був самий молодий директор серед шкіл Запорізького району.

З 2000 року до сьогодні працює директором в нашій гімназії Грибова Надія Володимирівна. Вона вмілий керівник і знаючий вчитель.

Коментарi